НОВОСТИ ЗА СЕГОДНЯ

НОВОСТИ ЗА ВЧЕРА

ОЛИМПИАДА 2004

ФОРУМ

ВИДЫ СПОРТА

Футбол

Теннис

Бокс

Легкая атлетика

Баскетбол

Волейбол

Гандбол

Спортивная гимнастика

Художественная гимнастика

Классическая борьба

Вольная борьба

Дзюдо

Фехтование

Хоккей

Велоспорт

Плавание

Хоккей на траве

Гребля

Стрельба

Стрельба из лука

Автоспорт

Шахматы

Парусный спорт

Тяжелая атлетика

Регби

Поиск:


Подписка на рассылку:



Форум

К списку тем  

Сортировка сообщений: свежие сверху   свежие снизу  

Відкритий лист Голові Федерації гокею України Олександру Омельченку.
От: А. С.


Новое сообщение:   

Имя:

Еmail:

Текст:



13.12.2003  05:16     От: A. C.

Дорогий Артуре!
Вперше і востаннє вступаю в цю не потрібну і дурну полеміку.
По-перше, якщо я написав свої ім'я та прізвище, і ви апелюєте до мене, будьте ласкаві, вказуйте і своє прізвище. Це правила гарного тону. Лише так ви комусь щось доведете, лише тоді хтось буде до вас дослуховуватися. Зрештою, роль простого "Артура", блукаючого інтернетом, вам скоро набридне.
По-друге, якщо ви не помітили іронії в моїй писанині, я вам ніяк не можу зарадити. Очевидно, ви є досить молода людина, яка деяких тонкощів, приміром, чому треба писати так, а не інакше, яку треба обирати форму тощо, не розуміє. Це біда багатьох молодих максималістів. Але не журіться, з часом прийде досвід і розуміння, і ви перестанете звертати на таких як Омельченко жодної уваги. Чому? В якийсь момент свого життя ви зрозумієте, що не в той бік спрямовуєте свою енергію і вам стане шкода того часу, який ви використали на осмислення чиїхось "мафіозних комбінацій", на доведення банальних істин абощо.
Є такий публіцистичний жанр - "лизнути зад й відкусити член." Це надзвичайно дієва річ. Поміркуйте на тему, що я хочу цим сказати.
В третє, мою персональну думку щодо Омельченка й стосовно, так би мовити, деяких інших процесів, можна прочитати тут, якщо вас це цікавить: http://www.sport.pravda.com.ua/hockey/?hockey-30115-3
В четверте, не Омельченко є причиною всього того, що відбувається в Україні і в Києві зокрема. Він - похідне явище, маленьке колісчатко в системі того велетенського механізму, який нами керує.
Й нарешті головне. Якщо ви думаєте, що я відкрив якусь книжку й переписав звідти ті факти, які я перерахував у листі, то ви помиляєтеся. Повірте мені, виявити оте все було справою не одного місяця й не одної подорожі. Прочитавши вашу репліку, шановний друже, я гірко усміхнувся. Спробуйте збагнути чому.
Хай вам щастить.

13.12.2003  03:30     От: Артур

Пане 'журналіст Андрій Сек.' !

Не треба співати славу ПЕРЕСТАРКУВАТОМУ ГОЛОВІ !
Пройдіть не по центральних районах Києва і Ви побачите - все ПАЛАЦАМ, війна дорогам, вулицям,
хатам та будинкам трударів !
А 'маршруточна мафія Салія-Омельченка', а перетворення тротуарів у стоянки для іномарок вельможних, а мансардова епопея столиці, а як гинуть спортбази Києва заради інтересів багатих,
а плани продажу парку Нивки, а ...
Уважно перечитайте тему на цьому ФОРУМІ 'Як витрачати народні гроші ...' і не треба так цілувати 'Начальницьке гузно' від
імені усіх виборців !
Цілуйте ОСОБИСТО від СЕБЕ !

12.12.2003  19:56     От: А. С.

Відкритий лист
Голові Федерації гокею України Олександру Омельченку.
Українським та російським ЗМІ


Шановний Олександре Олександровичу!

Ми, Ваші виборці, з великим інтересом, а іноді з неприхованим захопленням стежимо за Вашою діяльністю на посаді Київського міського голови. Ми знаємо, що керувати таким мегаполісом - доволі складна річ. Дозвольте висловити Вам нашу щиру подяку за ті кроки, які Ви здійснюєте на шляху розбудови Києва й перетворення його на потужний європейський культурно-промисловий центр. Ми - з Вами, Олександре Олександровичу, не зважаючи на підступні й брутальні дії, до яких вдаються деякі ваші політичні опоненти.

Однак дозвольте звернути Вашу увагу за інше господарство, яким Ви волею долі й провидіння мусите опікуватися. Це - Федерація гокею України. Мова не піде про нестатки, злидні й недоладності, котрі панують у цьому господарстві, бо сьогодення потребує окремого осмислення.

Наразі маємо чудовий привід поговорити про історію українського гокею впереддень чергового етапу змагань "Кубку Євровиклику", в рамках якого відзначатиметься 40-ліття... А от чого - питання? Справді важко збагнути про що насправді йде мова в українських та російських ЗМІ. Чи про 40-ліття власне українського гокею, чи про його, так би мовити, київський етап?

Ось ця нез'ясованість, нечіткість вводить в оману багатьох гокейних вболівальників та журналістів як в Україні, так і в Російській федерації. То тут, то там, з'являються доволі некомпетентні повідомлення про те, що ми збираємося відзначати. Це є особливо актуальним на тлі доволі непересічної події - матчу ветеранів гокейної справи України та Росії, який невдовзі має відбутися в Києві.

Дозвольте навести кілька історичних фактів.

1910 рік. Галицький спортовий часопис "Вісті з Запорожа" першим в Україні подав українською мовою правила гри в гаківку, тобто в гокей.

Через рік, у 1911 році львівська газета "Діло" сповіщала про те, що піонер українського спортового руху професор Іван Боберський намагається впровадити новий вид спорту - гаківку: "Він щойно впорядкував українською мовою правила гри й прагне заохотити до неї галицьку молодь." В тому ж році відразу після створення Спортивного товариства "Україна" у Львові бажанням створити гаківкову секцію переймався тодішній голова цієї організації Степан Слєзак - в майбутньому поручик Української галицької армії.

1925 рік. У Львові виникають гокейні дружини при польських цивільно-військових спортивних товариствах "Погонь", "Чарні" та "Лехія".

1929 рік. Провід СТ "Україна" офіційно заявив про створення гокейної секції й про початок змагань в окружній лізі й чемпіонаті Польщі.

Тоді ж українська гаківкова дружина з'явилася і в Чернівцях (на той час - Румунія) - "Довбуш". Крім того до гокею долучилися й члени таких буковинських спортивних клубів: "Ян" (німецькі колоністи), "Макабі" (єврейська громада Чернівців), "Драгош Воде" (власне румунський клуб), "Полонія" (польський спортивний осередок). Відтоді гокейні матчі почали відбуватися регулярно.

Слід зазначити, що деякі газети, пишучи про гокейну дружину "Україну" вже того першого року її існування, принципово не брали назву команди в лапки, як того вимагають правила. Отож на шпальтах газет писалося, що, наприклад, "Погонь" чи "Краковія" грали проти України, а не - "України". Таким чином вдавалося створити видимість буцімто існує гокейна команда (чи то пак навіть збірна) України, що бере участь в різних змаганнях на території Польщі. Це був доволі вдалий тактичний хід журналістів, які у такий спосіб задовольняли свої національні почуття. Така "дрібничка" (тобто написання слова без лапок) була вкрай потрібна активній українській спільноті, котра зазнавала утисків від польської влади й прагнула ширших національних прав.

1932 рік. Львівське СТ "Україна" відвідало Чернівці , де провела три матчі. Нарешті (!) українська дружина зіграла з іншою українською дружиною. "Україна" - "Довбуш" - 7:0. Згодом, підсумовуючи сезон, провід СТ "Україна" констатував: "До важливих моментів належав виїзд нашої дружини до Чернівців, де вперше в історії нашого спорту зустрілися дві наші дружини гаківки на леді. Ця зустріч з "Довбушем" закінчилася, як відомо, високою перемогою львівських дружини 7:0, що автоматично вказує на "Україну", як найліпшу українську команду гаківки..."

Того ж року виникає гокейна секція в Тернополі при Українському спортивному товаристві "Поділля".

1932 рік - рік гокейного буму на Галичині. Тут існувало 55 команд! Вони були поділені на два класи - відповідно на провідний "А", де було 12 дружин і нижчий - "Б", в якому змагалися решта 43 команди.

1933 рік. Нападник "України", а згодом "Лехії", син відомого маляра Івана Труша - Мирон Труш закидає свою 100-у шайбу в чемпіонатах Львівської округи та Польщі.

Лютий 1935 року. Відбулася перша гокейна першість Покуття, в якій взяли участь чотири суто українські (!) команди - "Сокіл", "Сокіл-2", "Довбуш" та "Довбуш-2". Всі вони репрезентували одне місто - Коломию. Серія матчів принесла перемогу "Довбушу".

За гокейну збірну Польщі на чемпіонатах Європи й світу протягом 1929-39 років й Олімпіадах (1932 і 1936 рр.) виступали такі городяни Львова: Владислав Лемішко, Роман Ступницький, Альберт Мауер, Роман Сабінський, Казимир Соколовський, Вацлав Кухар, Ян Хемерлінг та інші. Слід додати, що Польща кілька разів виборювала срібні медалі чемпіонатів континенту, а на Олімпіаді 1932 в США зайняла четверте місце.

1938 рік. "Україна" виборола перше місце в окружній гокейній групі "А" Галичини, ставши таким чином найліпшими у Львові й залишивши позаду такі авторитетні клуби як "Погонь", "Чарні" та "Лехія", котрі завжди претендували на золото в чемпіонаті Польщі. Відтак "Україна" почала готуватися до власне польської першості. Але чиновники від спорту зірвали чемпіонат (чи не вперше!), бо надто їм було не до вподоби, що оте "Україна" може затьмарити власне польські дружини.

Того ж року "Україна" провела гру з "Краковією" у Львові на щойно реконструйованому стадіоні "Погонь". Матч знаменний тим, що його відвідала рекордна для Львова кількість глядачів - 5 тисяч. Ще близько 1 500 осіб простояли попід ледовищем.

В 1939 році після анексії Галичини радянською окупаційною адміністрацією СТ "Україна" було ліквідовано, як "буржуазно-націоналістична" організація. З'явилися нові команди, основу яких склали колишні гравці польських, українських та єврейських національних спортивних товариств - "Динамо", "Спартак", "Буревісник", "Локомотив", "Піщєвік" та "Здоров'я".

Натомість весь активний український елемент був репресований новою владою. Зокрема провідники товариства "України" в тому числі й засновник гокейної секції й багатолітній її керівник Степан Конашевич були заарештовані НКВС. Про долю цих людей знаємо, що невдовзі всі вони були замордовані.

Першим чемпіоном радянського Львова з гокею у сезоні 1939-40 років стало "Динамо". В першості серед вузів найсильнішою виявилася дружина Інституту радянської торгівлі. Наступної зими (1940-41 рр.) найліпшим в області став "Буревісник".

Наприкінці зими 1940 року Москва дала дозвіл на проведення першого чемпіонату СРСР з гокею. Однак оскільки гра була відомою лише на західних щойно окупованих більшовиками територіях (Галичина, Буковина, балтійські республіки), то потреба у трактуванні змагань саме як чемпіонату СРСР, відпала. Однак був сформований календар ігор, затверджені єдині правила гри й кілька матчів було таки проведено. Україна мала три дружини - збірні Львова, Чернівців і Дрогобича. Також мали кілька репрезентацій латиші. Але зима швидко минула, й фінал, в якому пророкували зустріч Львів-Латвія, не відбувся.

Навесні 1941 року дев'ятеро найкращих гокеїстів Західної України (серед них - Юрій Дицьо, Омелян Бучацький, Роман Маринець та ін.) отримали у відділі фізкультури Львівського обкому компартії так звані "путівки" на роботу в московських й ленінградських командах ЦСКА (тоді вони називалися, здається, ЦДКА), "Спартак" і "Динамо", як висловився Омелян Бучацький - "аби вчити москалів гокею." Але початок чергової фази Другої світової війни в червні 1941, не дав здійснитися цим задумам.

Серпень 1941 року. Група колишніх гокеїстів чернівецького "Довбуша" в тому числі й засновник гокейної секції в товаристві Василь Шерей (гокейний арбітр, який судив матчі чемпіонатів світу й Європи напередодні війни), будучи членами Організації українських націоналістів (мельниківців) у складі похідних груп вирушили на схід "будувати Україну". Як на те відреагував новий окупант, загальновідомо. Про їхні долі даних немає, за винятком сотника Василя Шерея, котрий опісля війни оселився в США.

Початок 1942 року. Відновлене СТ "Україна" бере участь у двох турнірах за участю німецьких, польських, словацьких та чеських команд. Обидва - виграє. Найбільш пам'ятною стала перемогою над дружиною "Schwartz Teufel" ("Чорні чорти"), яка була гордістю тогочасної Німеччини, в лемківському містечку-курорті Криниця 8:5. Незабаром Гестапо заборонило українцям брати участь в подібних змаганнях, бо "якщо не виграють німці, не виграє ніхто..."

Подібних фактів можні навести дуже багато. Всі вони красномовно свідчать, що український гокей має значно глибшу історію, аніж це собі уявляє пересічний загал й зокрема, очолювана Вами, Олександре Олександровичу, Федерація. Більше того, погодьтеся, що кожна б держава пишалася такою гокейною спадщиною, в якій було все - і славні перемоги, і трагедії, і цілковите забуття. Та чи пишається Україна?

Не дивно, що гокейні довідники радянської доби старанно обходили тему української гаківки. Розповідаючи про становлення гокею на території СРСР, ніхто жодним словом не згадував про Західну Україну, про те, що тут не на жарт цікавилися цим видом спорту, а місцеві гокеїсти досягали неабияких результатів. Максимум, на що була спроможні комуністи від спорту - визнати, що гокей існував в прибалтійських республіках.

До всього варто лише додати, що Спортивне товариство "Україна" стало першою офіційно зареєстрованою організацією, юридичною особою на теренах Австро-Угорської та Російської імперії, котра в своїй назві вжила слово "Україна". До 1911 року (тобто до року її реєстрації) в документах цих імперій ніяких "україн" не існувало.

І нарешті, чому саме "гокей", "гаківка", а не "хокей". Це не вигадка діаспори.

В епоху так званої "українізації" на межі 1920-30 років в нашій мові існувало слово "гокей", як безпосередній відповідник англомовному hockey. Перші інструкції щодо гри (щоправда з м'ячем), котрі друкувалися на території радянської України (Харків, Київ) в ті роки використовували виключно літеру "г". Стосовно власне назви "хокей", то вона ніколи не була властива природі української мови, а є штучним "добровільно-насильним" запозиченням з російської мови в період, коли українська лексика перебувала під тиском різних владних постанов про "зближення двох братніх мов".
Сьогодні той заборонений правопис реабілітовано.

Англійське hockey звучить як українське гакі (або - гаки), тому цілком придатною є пристосована до оригіналу назва - гокей. Слово "гаківка" походить від слова "гак" (той, що на нижньому кінці ключки, якою грають гокеїсти), й власне це є доволі влучним, найоптимальнішим поєднанням англійського слова-першоджерела й української мовної специфіки. "Гаківку" ввів в мовний ужиток професор Іван Боберський.

А "хокей"... Вже згадуваний Омелян Бучацький (до речі, один з найкращих гокеїстів у Східній й Центральній Європі у 1930-40 роках,) свого часу так іронізував з цього приводу: "Не в Москві, і не в Києві, але власне у Львові, був початок не тільки для України, але також для цілого Союзу, тієї гри, яка по справді українському зветься ГАКІВКОЮ, по міжнародному ГОКЕЄМ не льоду, але ніколи, ніколи хокеєм. На літеру "х" починається одне дуже часто вживане слово, яке ніколи з гаківкою, ані з гокеєм нічого спільного не мали, хіба що гаківкарі тим словом бажали "всього найкращого" своїм противникам..."

Отож, Олександре Олександровичу, роз'ясніть, будь ласка, чи дайте відповідне доручення це зробити своїм підлеглим, що збирається відзначати українська гокейна громадськість в другій половині грудня ц. р.? 40-ліття українського гокею? Чи 40-ліття утворення в Києві команди майстрів з гокею? Чи не здається Вам, що відзначення "40-річчя українського гокею у 2003 році" це є, м'яко кажучи, нонсенс? Зрештою, коли за даними Федерації, гокей виник на теренах України? Коли відбулася перша гра?

Без відповіді на ці питання, ЗМІ й надалі припускатимуться грубих помилок і вводитимуть своїх читачів в оману.

Наперед вдячний,
журналіст Андрій Сек.


 



ПОИСК ПО САЙТУ  


Темы форума


ПОЧАЛОСЯ ПЕРДОЛЯННЯ ... (7)  

Павел Недвед считает что "Золотой мяч" заслужил Андрей Шевченко (2)  

"Таврия" дома ообыграла "Шахтер"! (3)  

Тимощук за сборную не сыграет? (3)  

Рейтинг ФИФА. Украина делает один из самых громких пропывов месяца (2)  

Приглашаем посетить форум Артема Франкова, редактора журнала "Футбол" (8)  

Чемпионат России по дзюдо (2)  

Приглашение на турнир сборных (1)  

"Локомотив" взял тайм-аут, а вот "Париж" провёл полноценный разогрев (1)  

ПРОБІГ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЄДНОСТІ (1)  

Массовые кроссы 'ЗОЛОТОЙ ОСЕНИ' (3)  

Василий Матвийчук занял 13 место в Нью Йорке (2)  

Обыграть "Борисфен" "Днепр" не сумел (2)  

Чемпионат мира в США станет для Украины худшим за последние 5 лет (22)  

Медали Евро уже изготовлены (1)  

Будянский в "Удинезе". Теперь уже вне всяких сомнений (4)  

Ворог масового спорту та здоров'я киян - АНТИНАРОДНИЙ МЕР О.О. ОМЕЛЬЧЕНКО ! (2)  

"Волынь" обыгрывает дома "Металлист" (1)  

Есть ли секции фехтования в Киеве (4)  

Евро-2005. Соперников Украина получила как на подбор.... (2)  


К списку тем  

 

   Developed by Domino/ITCG  

         

 

НОВОСТИ ЗА СЕГОДНЯ

НОВОСТИ ЗА ВЧЕРА

ОЛИМПИАДА 2004

 

ФОРУМ